Виверження вулкана Хунга-Тонга-Хунга Хаапай у січні 2022 року стало однією з найпотужніших вулканічних подій за останні десятиліття, але його вплив на клімат виявився дивним. Натомість того, щоб викликати тимчасове потепління через викиди сірковмісних газів, як це було після виверження Пінатубо 1991 року, вулкан Тонга закинув у стратосферу 146 тераграмів водяної пари — приблизно 10% загальної кількості вологи в цьому шарі атмосфери. Ця аномальна кількість води змінила хід звичних процесів.

Зазвичай великі виверження викидають сірчисті сполуки, які утворюють аерозолі й діють як «ковдра», затримуючи тепло і трохи охолоджуючи поверхню Землі. Але в разі з Тонгою вода, що потрапила в стратосферу, навпаки, почала випромінювати інфрачервоне випромінювання в космос, що призвело до локального охолодження на 0,5–1°C у верхніх шарах атмосфери. За словами науковців, такий ефект пояснюється глибиною кальдери — 150 метрів під водою, що дозволило магмі миттєво випарувати величезні об’єми океанської води.

Науковці, зокрема Луїс Мільян з Лабораторії реактивного руху NASA, попереджають, що цей «водяний слід» буде впливати на атмосферну хімію аж до кінця 2020-х років. Хоча це не змогло зупинити рекордні температури 2023–2024 років, подія демонструє, як природні катастрофи можуть мати неочікувані наслідки для глобального клімату.