
Це відкриття змушує переглянути, як навіть дрібні тіла можуть мати атмосфери. Якщо хтось із друзів цікавиться космосом, можна спокійно надіслати йому це.

Крихітний світ із атмосферою: як? Хід історії та ключові факти
У поясі Койпера виявили надзвичайно малий об’єкт (612533) 2002 XV93 діаметром близько 500 кілометрів, який, за даними спостережень, має розріджену атмосферу. Це суперечить класичним уявленням про те, що лише великі тіла — як-от карликові планети чи супутники — можуть утримувати газову оболонку. Астрономи зафіксували поступове затемнення зірки під час покриття, що вказує на наявність атмосфери, яка у 50–100 разів тонша за ту, що навколо Плутона.
Відкриття зроблено під час рідкісного події — зоряного покриття — у січні 2024 року. Спостереження проводилися з трьох точок у Японії під керівництвом Ко Арімацу з Національної астрономічної обсерваторії Японії. Дані показали, що світло зірки згасало та поверталося поступово, а не миттєво, що є ознакою проходження крізь газову оболонку.
Найімовірніше, атмосфера складається з метану, азоту або монооксиду вуглецю. Оскільки така тонка оболонка має розсіятися за кілька сотень років, вчені припускають, що вона або щойно утворилася (наприклад, після зіткнення), або підтримується активними процесами, як-от кріовулканізм. Підтвердити склад може телескоп Джеймса Вебба, хоча попередні спостереження його не виявили.
Факти
- Об’єкт (612533) 2002 XV93 має діаметр близько 500 км і розташований у поясі Койпера на відстані 40 а.о. від Сонця
- Спостереження зоряного покриття у січні 2024 року виявили ознаки атмосфери, що у 50–100 разів тонша за плутонівську
- Атмосфера має розсіятися за кілька сотень років, тому може бути результатом зіткнення або кріовулканізму
- Дослідження опубліковано в Nature Astronomy, керівник — Ко Арімацу з NAOJ
- Телескоп Джеймса Вебба може підтвердити склад газової оболонки
Візуальне пояснення новин від Canto. Інструменти AI можуть допомагати у виробництві. Редакційна політика





