Фармацевтичний ринок України шукає стійкості серед регуляторних змін, і цей контекст може бути корисним для колеги, що стежить за медичним сектором.
Фармацевтичний ринок України: баланс між регуляцією, економікою та доступом до терапії Хід історії та ключові факти
Фармацевтичний ринок України у першому кварталі 2026 року зафіксував стагнацію: загальний обсяг споживання ліків становив 49 млрд грн, але у натуральному вираженні — на 8% менше, ніж роком раніше. На це вплинули демографічний спад, відсутність епідсезону, зростання частки БАДів та жорстке цінове регулювання. Уряд продовжує розширювати програму реімбурсації «Доступні ліки», бюджет якої досяг 8,7 млрд грн, що сприяє доступності препаратів.
Паралельно відбувається цифровізація регуляторних процесів: з квітня 2025 року подання реєстраційних матеріалів у форматі eCTD стало обов’язковим. Це дозволило підвищити прозорість, скоротити час на реєстрацію та уникнути накопичення паперових архівів. Україна впровадила систему за 2,5 роки — значно швидше, ніж Хорватія (7 років).
Однак нові правила викликають напруженість між державою та бізнесом. Обмеження маркетингових договорів, кредит-нот та цінове реферування створюють економічний тиск на виробників і аптечні мережі. У той же час, відкриття можливостей для перших генериків після патентів (правило Болар) дає шанс на ріст і експорт. Баланс між регуляцією, економікою та доступом до лікування залишається головним викликом.
Факти
- За І кв. 2026 р. споживання ліків у натуральному вираженні впало на 8% — до 0,2 млрд упаковок.
- З 18 серпня 2025 р. подання реєстраційних матеріалів у форматі eCTD стало обов’язковим в Україні.
- Бюджет програми реімбурсації «Доступні ліки» у 2026 р. становить 8,7 млрд грн.
- Частка БАДів і private label у аптеках зростає, що впливає на структуру продажів.
- Україна впровадила eCTD за 2,5 роки — утричі швидше, ніж Хорватія.
Візуальне пояснення новин від Canto. Інструменти AI можуть допомагати у виробництві. Редакційна політика
